Блог Дистанційної школи “Джерело”

Нокдаун традиційної шкільної освіти

Маленький хлопчик прийшов зі школи додому і поскаржився матері:

«Я завтра туди не піду: читати я ще не вмію,

писати теж, а говорити вони мені не дозволяють».

Стівен Гаррісон. «Щаслива дитина»

От що ми маємо на даний момент. Починаючи із другого класу загальноосвітньої школи дітям не хочеться вчитися. Їм нудно та нецікаво. Вони змарнілі і стомлені від постійного примусу до занять, які їх не «гріють».

Перспективу подальшого розвитку такого навчання не малюватиму - песимістичних статей не бракує. Та вирішенню проблем вони аж ніяк не сприяють. Лише посилюють існуючі.

Мені кортить покопатися у суті – що не так із нашими школами? Де ж стається таке прикре викривлення? Адже навчальні предмети – це знання про життя, різні його сторони. Як же можна примудритися так розповідати про цей неймовірний світ дітям, що їм нецікаво?

Наприклад, один із моїх улюблених предметів - математика -зусиллями заштурханих реаліями шкільних педагогів та невдало складених підручників зводиться до банального рахування. Сучасна дитина запитує прямо: «Навіщо вчитися рахувати, коли калькулятор є в мобільному?» Питання просте як двері, але відповісти непросто, еге ж?

У переважній більшості шкіл дітям забувають розповісти, що передусім математика вчить думати, мислити. Аналізувати інформацію, складати оптимальні комбінації. Добирати вдалі варіанти та вирішувати життєво важливі проблеми. Тільки для цієї мети необхідні різноманітні та цікаві завдання, які збурюють розумову активність, коли так кортить вирішити завдання, що забуваєш про все на світі!.. А не 1000 однотипних задач із відірваними від повсякденного життя дитини умовами.

Що маю на увазі? Читаємо підручник загальноосвітньої школи: «Одна бригада збудувала за тиждень 5 будинків, а інша…» Подобається це чи ні, а слово «бригада» для сучасного другокласника нічого не говорить (хіба що відлунює однойменним серіалом), як і слово «верстати». Не віриться? Ок, на які заводи чи фабрики зараз малечу водять на екскурсії? Чи, може, по телевізору розповідають, що таке «верстат»?

Складається враження, що так звана традиційна система української шкільної освіти намагається ігнорувати той факт, що світ навколо змінився. Оскільки підхід до навчання в наших загальноосвітніх школах – поєднання зачерствілого консерватизму із безсистемними непродуманими ноу-хау. Як же це може допомогти дитині підготуватися до ефективної діяльності у висококонкурентному середовищі?

Поміркуймо, якщо людину висадити десь у джунглях, що виявиться доцільнішим – просто дати їй якийсь хаотично добраний набір продуктів чи навчити добувати їжу та самостійно орієнтуватися на місцевості? Як гадаєте?

Спроби запхнути в учнів силу – силенну інформації вже довели свою практичну безпорадність – просто погляньмо, скільки людей працює за фахом? Скільки з них є гарними спеціалістами у своїй царині?

Ці запитання, а також те, що традиційна шкільна освіта виявилася не здатною підготувати дитину до швидких темпів розвитку сучасного світу, змушують шукати їй альтернативу. І зараз все більше батьків обирають для своїх дітей дистанційну форму навчання.

Що воно таке це «дистанційне навчання» і з чим його їдять - поговоримо наступного разу. Гарного всім дня)

Автор: Катерина Когут

Залишити коментар
Секретаріат школи:
+38 097 770 50 30
+38 099 770 50 30
Директор школи:
+38 068 864 31 80
+38 095 551 85 79
ЗАМОВИТИ ДЗВІНОК
dist.educ1@gmail.com
skype: cdo.dzherelo
viber: +38 068 864 31 80
НАДІСЛАТИ ПОВІДОМЛЕННЯ
Україна
03134, м. Київ,
вул. Симиренка, 12, оф. 101
ЗАВІТАТИ ДО ОФІСУ
Відділення Нової пошти № 190 м. Києва, отримувач ТОВ "Центр дистанційної освіти "Джерело", телефон +38 068 864 31 80
Технічна підтримка: inform@cdo.org.ua