Блог Дистанційної школи “Джерело”

Завдяки дистанційній освіті я стала раз у десять самостійніша

Розкажи про своє навчання в звичайній школі? Чому ти захотіла спробувати вчитися за допомогою новітніх освітніх технологій? 

У попередній школі я була однією з небагатьох відмінників-ботанів. У мене було четверо друзів у класі, для всіх інших я була "привидом", що мене цілком влаштовувало. Також були улюблені вчителі, на чиїх уроках я була найактивнішою. Воно було того варте, бо, завдяки активності на уроках, вчителі ставилися до мене дуже добре. 

Та школа подарувала мені багато досвіду, вірних друзів-однолітків та наставників. Що ж змусило мене звідти піти? 

По-перше, час. Я займаюся спортом, додатковими заняттями з англійської та малюванням. У мене була розписана кожна хвилина. Додому я приходила о сьомій і ще години дві-три витрачала на домашні завдання. Якось відволікатись і розслаблятися можливо було тільки на перервах між усіма заняттями, бо вільною я була тільки о десятій-одинадцятій годині вечора. Якщо щось виходило з під контролю, починалася "ланцюжкова реакція" і увесь мій день летів у тартарари. В такому напруженому графіку я проіснувала кілька років і відчувала себе виснаженою амебою. А я хотіла рости далі і при цьому мати хоч якийсь вільний час. Тому ми з батьками і почали шукати інші варіанти освіти.

По-друге, знання. Я люблю вчитися. А у моїй попередній школі, були сильними тільки біологія, географія, малювання та музика. Треба було думати про якийсь більш сильний навчальний заклад.

По-третє, вчителі. У мене були і люблячі та сильні у своїх галузях наставники, і люди типу "в мене червоний диплом, а ви всі бездарі та нічого в житті не досягнете". Мій друг після такого ставлення та викладання, почав заїкатися, відповідаючи перед вчителькою англійської. В нашому класі були «ізгої» та «нормальні», і вчителі нас нацьковували один на одного, постійно порівнювали «хороших» та «поганих». Тому мені на деяких уроках доводилося «не солодко». 

І останньою краплею стали однокласники, що почали мене підколювати. Неприємно знаходитись у колективі, де тебе вважають дивакуватою, через висловлення своїх думок, що не підпадають під теми футболу, карате, чат-рулетки із голими мужиками, "майнкрафт - ето мая жЫзнь" і гурту "Время и стекло". 

Чи був страх, чи навпаки радість, коли ти зрозуміла, що більше не треба ходити до звичайної школи? 

Хто не зрадіє, коли не треба вставати о сьомій ранку? Авжеж зраділа. Але перед цим довго опиралася, адже "у мене там друзі та улюблені вчителі". Проте із друзями і вчителями можна підтримувати зв'язок просто так, якщо це справжні друзі, що не забувають тебе. Було страшно щось змінювати, бо я узагалі дуже не люблю таких кардинальних змін. Але це було того варте.

Як швидко пройшла в тебе адаптація до навчального сайту? Які труднощі виникли? Що сподобалося? 

Адаптувалася я досить довго. Вересень пройшов увесь на нервах, засиджувалася бувало й до ночі. У жовтні було вже легше. Наприкінці листопада я повністю освоїлася та відчула увесь кайф. Були труднощі із самоорганізацією, бо треба встановлювати собі рамки та дедлайни, які я просто ненавиджу. 

Спочатку боялася писати вчителям, бо думала, що ті відправлять мене під три чорти. Насправді, виявилося не страшно. До цього моменту я не думала, що наставники можуть бути настільки доступними та добрими. 

Особливо сподобався мені формат тестів та завдання, яких би не давали у традиційній школі. Наприклад, завдання: підібрати аранжування української народної пісні - і тобі не вліплять двійку за "Несе Галя воду" від "Воплі Відоплясова", а навпаки посміються разом з тобою та оцінять оригінальність вибору.

Чи подобається тобі вчитися дистанційно? Що тобі до вподоби, а що хотілося б удосконалити? 

Дуже подобається. Якщо б мені зараз запропонували повернутися до попередньої школи, я б не погодилася. І перейшла сюди якраз вчасно – якби я залишилася у традиційній школі ще на рік, то в мене взагалі позитивних спогадів про неї не залишилось би.

Дещо і тут хотілося б змінити, щоправда. В деяких уроках мені не вистачає пояснень самого вчителя, а не матеріалу з підручників. Почути пояснення теми його ж словами - мабуть, це єдине, що я хотіла б додати. Хотілося б зробити фізику більш розгорнутою та вичитаною, а хімію зрозумілішою. І трішечки синхронізувати взаємопов’язані предмети. Бо незручно виходить, коли треба у завданні з фізики вивести квадратний корінь, а у вас в курсі алгебри цього ще не було. 

Як ти організовуєш свій день? Скільки часу витрачаєш на навчання та свої хобі? На що витрачаєш свій вільний час? 

Авжеж, потрібно дотримуватися хоча б мінімального режиму. Бо якщо вставати о дванадцятій – нічого не встигнеш. Зі свого досвіду підкажу - добре вставати у восьмій-дев'ятій годині і спробувати вже сидіти/лежати/стояти за комп'ютером десь об одинадцятій. Якщо о десятій, то взагалі чудово. 

Я намагаюся зробити усі свої справи до третьої години дня, бо графік у мене напружений. Всередньому, школа займає в мене від двох до чотирьох годин, більше часу витрачається, коли назріває практична робота/твір/проект. Мій рекорд - півтори години.

Тепер я спокійно відвідую свої додаткові заняття, та змогла нарешті знайти час для занять з гри на гітарі. На дозвіллі читаю, дивлюся сама або ж із друзями чи рідними фільми, займаюся рукоділлям, пишу. Дуже радію, коли з'являється можливість погуляти, особливо десь у центрі або на Подолі. Бо ходжу я багато. Можна сказати, дуже багато.

Ти вважаєш себе самостійною? Чи хочеш спільно з нами вчитися самостійності?

Якщо порівняти мене під час навчання у традиційній школі і мене - хомскулера, то я стала раз у десять самостійніша. Авжеж, я часто запізнююся, іноді увесь день йде шкереберть, але я намагаюсь планувати його сама. Так, досить часто мені потрібна допомога дорослих у цьомуі. Якщо ті, хто допомагав мені вчитися самоорганізації, читають це, знайте, що ні один ваш урок не пройшов даремно. Та й узагалі, якщо б не "Джерело", то я б і не навчилася тому, що можу зараз. І готова вчитися надалі, копати так глибоко, як тільки можна.

Чи не сумуєш ти за звичайною школу, однокласниками? Чи з’явилися в тебе нові друзі? Чи товаришуєш ти зі «старими» однокласниками?

Так, іноді сумую. Бо начебто і є час для зустрічей, але у друзів, що залишилися у традиційній школі, його немає. А коли згадуєш, що колись ви бачилися кожен день, взагалі туга бере. Але це також якісна перевірка на вірність своїх друзів. У класі в мене було чотири товариші. Зараз із усіх цих людей підтримує стосунки зі мною тільки одна подруга. Це сумно, але, саме так перевіряється міцність дружніх стосунків. На місці старих з'являються нові. Саме так я познайомилася із учасниками команди "Що? Де? Коли?", але загубила друга, що сидів зі мною за одною партою із першого класу.

Чи відвідуєш ти очні культурно-пізнавальні заходи та зустрічі з однокласниками у нашій школі? Чи плануєш таке відвідування?

Я записуюся майже на все, у чому можу взяти участь. І планую продовжувати! Тому, що це цікаво і таких заходів, екскурсій та зустрічей проводиться багато. Можна навіть самому запропонувати ідею для прогулянки. В попередній школі екскурсії в нас проводилися тричі на рік: похід до якогось музею на честь початку та кінця навчального року та традиційна вилазка на фабрику ялинкових іграшок напередодні Нового року. І закінчувались вони найчастіше скандалом та зіпсованим настроєм вчителя-організатора. Єдине, чому у початківців зустрічей більше? Старшакам «Джерела» теж потрібні цікавинки!

Що хотілося б побажати та порадити дітям, які хочуть змінити звичайну школу та вчитися вдома?

Усі мої побажання та поради можна звести ось в одну таку пам'ятку:

  • Ніколи не відкладай практичних завдань на завтра. Хвости - страшна річ, не допускай їх у своє життя допоки можеш. Послухай, друже, я знаю, про що мовлю: три презентації, чотири есе та лабораторна у боргах - зовсім не веселі штуки, коли до закриття сайту школи тиждень. Якщо треба відкладати, то не більше, ніж на три дні. 
  • Роби легкі вправи наперед. У напружений день скажеш собі "спасибі".
  • Перед початком року завжди читай "додаткову інформацію" в предметах. Там буде вказано, де треба вести конспекти, а де ні, що треба роздруковувати, вимоги для оформлення записів і т. п.
  • Не веди один зошит для всіх предметів - це не зручно, хоч спочатку і здається райдужною перспективою.
  • Дотримуйся хоч якогось режиму. Без нього ти не будеш нічого встигати, не зважаючи на відсутність домашньої роботи та чіткого перебування у приміщенні школи.
  • Не бійся питати або просити допомоги у вчителів. Вони хочуть полегшити тобі життя, а не нанести тобі психологічних травм. Я перевірила :)

Начебто все. Будь терплячим та впертим, знай, що хоч і на початку шляху буде важко, потім ти із посмішкою будеш оглядатися на ці часи із думкою: "а чому я раніше не перейшов до дистанційної школи". Бажаю успіхів, я вірю, що ти багато чого доб'єшся завдяки цій школі!

Автор: Лада Мазницька, Оксана Веселка, Дарина Куц

Залишити коментар
Директор (Пн-Пт з 10:00-18:00):
+38 068 864 31 80 (Viber)
+38 095 551 85 79
dist.educ1@gmail.com
Прийом в офісі школи:
Вівторок та Четвер з 14.00 до 17.00
 
Помічник директора з організаційних
питань Альтернативних закладів
та Індивідуальних хоумскулерів
БЕЗ доступу до навчального сайту
(Пн-Пт з 14:00-18:00)
+38 067 456 17 11 (Viber)
Прийом в офісі школи:
Понеділок та Четвер з 15.00 до 18.00
Секретаріат (Пн-Пт з 9:00-17:00):
+380 97 770 50 30 (Viber)
+380 99 770 50 30
sekretar.dzherelo@gmail.com
Технічна підтримка:
support@cdo.org.ua
Адреса:
Україна, 03134, м. Київ,
вул. Симиренка, 12, оф. 101
Відділення Нової пошти № 190
м. Києва, отримувач ТОВ "Центр
дистанційної освіти "Джерело",
телефон +38 068 864 31 80