Блог Дистанційної школи “Джерело”

Дистанційне навчання VS традиційна школа: хто кого?

«Встати!», «Сидіти!», «До дошки піде…», «Як ти можеш так себе поводити», «Відповідай!», «Вставай, коли говориш з вчителем», «Відклади телефон», «Бігом до дошки», «Вийди та подумай про свою поведінку», «Давай щоденник», «Як можна бути таким тупим»…

Коли я навіть просто читаю або пишу такі фразі, в мене все стискається всередині від якогось незрозумілого страху… Таке враження, що ось-ось залунає шкільний дзвоник, я прокинуся від свого дорослого життя та знову опинюся в своїй старій школі, зі своїми вчителями десь там, в минулому… Правда ж знайомо, друзі?  

Школу я закінчила аж 10 років тому. За цей період світ категорично змінився, ми почали жити в зовсім новому, цифровому світі, де кожен день – це щось нове, де кожен день – це якась зміна в нашому сприйнятті світу, де кожен день – це нова сторінка нашого життя, де кожен день ми стаємо іншими… Але…

Не дивлячись на те, що світ став іншим, є деякі речі, які не змінюються. І це, на жаль, наша освіта – «добрезна», «старовезна», «радянська» освіта. Спілкуючись зі знайомими, з учнями, які нещодавно закінчили школу або перейшли з неї на більш сучасне навчання, я розумію, що в сфері освіти цих 10 років по суті й не було. А, можливо, і були, тільки 10 або навіть більше років в минуле.

Пам’ятаєте, як у всім відомому фільмі про монстра Франкенштейна чудернацький чоловічок кричить “It’s alive, It’s ALIVE… ALIVE!”. Так от, дійсно, та стара, «совковська» освіта жива, вона ЖИВА… ЖИВА! І таке враження, що нікуди вона і не збирається, не дивлячись на всі новітні технології та величезну купу змін до нашого законодавства про освіту.

Дуже часто багато хто кричить, що причиною цього є система, що саме через неї все так погано. Люди, ви серйозно? Ви вважаєте, що саме тільки система винна в тому, що діти перестали любити вчитися? Невже саме система змушує їх тремтіти від страху, заходячи до кабінету? А, можливо, це просто… вчитель? Вчитель, який застряг десь там? Десь за часів свого власного навчання? Вчитель, навіть молодий вчитель, який просто не хоче сприймати сучасність та продовжує просто «педагожити» дітей?

Я ніколи не хотіла бути вчителем, тим паче бути вчителем в традиційній школі… Я здобула освіту в КПІ, отримала диплом технічного перекладача та викладача англійської мови і хотіла присвятити все своє життя виключно перекладам… Згодом зрозуміла для себе, що я просто обожнюю ділитися знаннями з людьми, я просто обожнюю дивитися, як мої студенти день за днем роблять успіхи і розуміти, що вони радо навчаються та їм цікаво здобувати знання. Але я зовсім ніколи не хотіла працювати в звичайній нашій школі. І не через якісь дитячі страхи, через якусь нелюбов до школи, як ви могли б подумати, а саме через оце несприйняття вчителями всього сучасного. Так, є круті вчителі, але їх одиниці і більшість з них обирають альтернативні форми навчання.

Так зробила і я, обравши для себе дистанційну школу, адже це дійсно сучасно, цікаво та неймовірно. Ми – дистанційні новатори в освіті. До нас приходять зовсім різні діти, але такі класні та круті діти. Вони всі дійсно дуже розумні, але загнані в куток нашою «совковою шкільною системою» і потрібен час, щоб дитина знову полюбила вчитися.

Зовсім нещодавно проводила консультацію з ученицею, після обговорення важливих для неї питань з англійської, просто запитала, як її справи. Вона сказала, що добре, але трохи засмучена. Нещодавно вона відвідала (ну просто зайшла в гості) свою попередню традиційну школу, щоби побачитись з однокласниками, вчителями і що їй сказали "добрі, милі вчителі"? Що вона - СИМУЛЯНТ! Я просто вражена.... Я просто зла... Дитина обрала самостійність, дитина обрала сучасне, відповідно до нашого цифрового життя, навчання, дитина хоче вчитися, але для традиційної шкільної системи вона - СИМУЛЯНТ. А у дитини очі світяться, що вона може сама організовувати свій час, що вона може не боятися (на секундочку) звертатися до вчителів, що вона може вчитися і отримувати знання... А те, що вона не відвідує школу ОЧНО, то вона СИМУЛЯНТ! О жах, скільки ще буде продовжуватися це "несприйняття сучасних технологій", цей совок в мізках тих, хто має нести знання, при тому нові, корисні, відповідно до новітніх технологій знання, нашим дітям? Просто шок... кАнєшно, просто ж сидіти на улюбленому стільці в улюбленій школі та викладати однотипно і без змін останні 5-10 років, а то й більше... А потім дитина СИМУЛЯНТ, бо дитина тягнеться до цікавого індивідуального навчання...

І, на жаль, така ситуація майже в усіх-усіх традиційних школах, адже вчителі просто не сприймають сучасне навчання. Звичайні вчителі, які вже мають стаж роботи, який дорівнює «огогого» або навіть ті ж молоді вчителі, яких відучили в старезних педагогічних університетах викладати так само, як викладали ще їх батькам років 40-50 назад. Навіть пропрацювавши в школі 2-3 роки, молодий вчитель або йде через залізобетонні стіни навколо, які просто нереально пробити потоком сучасних технологій та величезним прагненням їх використовувати, або залишається і стає учасником касти «пєдагогів».

Наші любі вчителі просто забувають, що в сучасному світі дитина може навчатися дистанційно, що в такому величезному потоці інформації дитина відчуває себе, як рибка у воді, що розвиток наших діток та світу загалом прийшов до того, що нове покоління може, хоче та вміє вчитися самостійно, дистанційно, забувши про нудні шкільні уроки, дзвоники, батьківські збори, побори (ой це взагалі пєчальна тема), забувши про якусь зневагу до особистості учня.

Тому, шановні учні та батьки, не бійтеся! Не бійтеся того, що, коли ВИ будете забирати документи з традиційної школи та вступати до лав учнів дистанційного навчання, на ВАС будуть дивитися як на тих, в кого несповна розуму. Не бійтеся крапель карвалолу ВАШИХ батьків/дідусів/бабусь «як це так, дитина не буде ходити до школи». Не бійтеся, що дитина буде використовувати інтернет заради отримання знань (ті вчителі, що обрали для себе дистанційне викладання, вміють зацікавити), адже в дистанційну школу переходите в тому числі й ВИ.  

Так, так, не дивуйтеся, що ВИ, адже ВИ разом з дитиною стаєте повноцінними учасниками цього цікавого процесу навчання, ВИ починаєте пізнавати світ разом. З досвіду можу зазначити, що батьки після перших тижнів у захваті розказують, як вони у вільний час сідають за комп та проходять шкільну програму, тому що саме такого вони недоотримали в звичайній школі багато-багато років тому. Ваша роль в дистанційній освіті для дитини дуже проста: дайте їй нову освіту, дайте їй можливість спробувати вчитися дистанційно, покажіть, що ви теж зацікавлені в такому новітньому підході до освіти, а решту зробимо ми, вже нові, цифрові ТЬЮТОРИ нової української дистанційної освіти…

З повагою, Оксана Веселка

Автор: Оксана Веселка

Коментарі
Уляна 24.03.18 - 09:47:07
Дякую Вам, Оксанко! Дякую, що вибрали місію навчати вчитися наших дітей!
Залишити коментар
Секретаріат школи (8:00-17:00):
+38 097 770 50 30
+38 099 770 50 30
Директор школи (10:00-18:00):
+38 068 864 31 80
+38 095 551 85 79
Помічник директора з організаційних питань Альтернативних закладів (10:00-18:00)
+38 067 456 17 11
ЗАМОВИТИ ДЗВІНОК
dist.educ1@gmail.com
skype: cdo.dzherelo
viber: +38 068 864 31 80
НАДІСЛАТИ ПОВІДОМЛЕННЯ
Україна
03134, м. Київ,
вул. Симиренка, 12, оф. 101
ЗАВІТАТИ ДО ОФІСУ
Відділення Нової пошти № 190 м. Києва, отримувач ТОВ "Центр дистанційної освіти "Джерело", телефон +38 068 864 31 80
Технічна підтримка: support@cdo.org.ua