Мотивація учнів старших класів
Існують так звані 4 види мотивації, що поділяються на зовнішні та внутрішні. Якщо ми говоримо про зовнішні види, то маємо на увазі мотивацію, яка залежить від оточення людини, від тих чи тих життєвих обставин. Внутрішня мотивація базується на самоусвідомленні людини, розумінні та сприйнятті себе.
Серед зовнішніх виділяють такі види:
• мотивація уникнення невдач та помилок;
• мотивація престижністю.
Почнімо з мотивації уникнення невдач та помилок. Є справи, які ми зазвичай виконуємо на одному рівні, щоб уникнути непередбачуваних обставин, вирішення яких змусить нас проходити через певні труднощі. Таким чином, ми можемо довго не досягати кар’єрного росту, боячись зазнати невдачі. Ми також можемо несвідомо навчати такої мотивації наших дітей або учнів. Наприклад, тоді, коли сваримо їх через помилки, не допускаємо для них можливості на будь-яку невдачу.
Мотивацію престижністю також можна назвати мотивацією зі знаком мінус, адже вона полягає в порівнянні себе з кимось. А це, врешті, може, перетворитися на знецінення себе. Спершу нам кажуть батьки або вчителі: “Подивися на Петрика, який він акуратний і старанний”, “Будь як Софія, вона все здає на відмінно!” і т.д. Пізніше ми кажемо собі: “Я ніколи не стану такою успішною, як моя колега”, “У нього талант, а мені нічого не вдається!”
Внутрішня мотивація поділяється на:
• мотивацію досягнення успіху та
• пізнавальну мотивацію
У першому випадку ми мотивуємо себе, коли ставимо перед собою нехай навіть невеличкі цілі і досягаємо їх. Тут на відміну від попереднього виду ми порівнюємо себе сьогоднішнього із собою вчорашнім.
Для учнів мотивація досягнення успіху працює, коли ми обговорюємо їхні досягнення та невдачі лише в контексті їхньої роботи, а не роботи їхніх друзів чи однокласників. Звісно ж, здорова конкуренція повинна бути, але її варто підключати після засвоєння того, що кожен з нас спершу унікальна особистість, а вже потім частина соціуму.
Чи не найвищим рівнем мотивації є пізнавальна мотивація, адже нас спонукає до дії сам процес. Ми захоплюємося справою, над якою працюємо. Ідеальним варіантом є, коли ми і собі, і своїм дітям дозволяємо шукати і знаходити саме те, що цікаве нам, а не змушуємо йти за модою чи престижністю.
Зупинимося детальніше на тому, які існують практичні методи розвитку внутрішньої мотивації в учнів старших класів. Якщо робити акцент на успішності учня, то в основі мотивації має бути візуальна складова: індикатор, графік, оцінка, коментар та ін. За допомогою певного індикатора учень може простежувати свої кроки та розуміти, наскільки він наблизився до своєї цілі. Також в цьому випадку спрацьовує формативне, або формувальне оцінювання. На відміну від класичного, цей вид оцінювання не повідомляє про результат певної роботи, а націлений саме на її процес. Тобто за допомогою формативного оцінювання вчитель може “супроводжувати” учня на шляху до його цілі, за потреби коригувати процес навчання, давати поради у вигляді розгорнутих коментарів. Таким чином, учень досягає своєї цілі, усвідомлюючи обсяг виконаної роботи та труднощі, що вдалося подолати, розуміючи, які знання та навички він здобув у процесі. Ефективним для такого виду мотивації буде створення учнівського портфоліо, в якому старшокласник записуватиме, які пункти плану до кожного завдання він виконав, над чим ще потрібно попрацювати, що в нього вдається, а з чим потрібно звернутися по допомогу.
Пізнавальна мотивація виникає безпосередньо в процесі навчання. Зацікавлення предметом з’являється в тому випадку, коли матеріал та завдання, що його супроводжують, відповідають інтересам учня або учень розуміє, як отримані знання втілювати на практиці. Завдання, які можуть захопити увагу старшокласників, можуть бути пов’язані, наприклад, з соціальними мережами, що займають чималу частину життя учнів. Візьмімо, як зразок, популярну соцмережу інстаґрам. Ось кілька завдань, які можна запропонувати учням, спираючись на шаблони ведення сторінки в цьому додатку:
1. “Придумати назву”: кожна сторінка в мережі має свою назву. Якщо вона комерційна, то зазвичай у назві будуть ті слова, за якими клієнт зможе якнайлегше відшукати потрібну йому сторінку. Можна запропонувати учням обрати з переліку або підібрати за допомогою мозкового штурму назви до заздалегідь обраних сторінок. Слова у назві мають відображати основні теми, що розкриваються в публікаціях.
2. “Розповісти про себе”: в мережі інстаґрам існує так звана “шапка” профілю. Вона має містити в собі лаконічний опис того, що читач знайде в межах певної сторінки. Тут потрібно вказати, чим профіль буде корисним для підписників, та розповісти про УТП (унікальний торговий продукт). У межах цього завдання старшокласники за допомогою 150 символів мають розповісти про певного персонажа з прочитаного тексту або ж про художній текст загалом. Учень повинен висловлювати свої думки дуже чітко, уникати мовних штампів та невиправданих повторень.
3. “Проаналізувати ЦА”: у кожної сторінки є своя цільова аудиторія. Наприклад, читачі, які активно займаються спортом та дотримуються здорового харчування, підпишуться на профіль тренера або експерта з цих питань. Старшокласники мають уявити, що автори художніх текстів, які вони читали протягом навчального року, ведуть свої сторінки в інстаґрамі (можна і справді доручити учням створити такі сторінки для письменників). Далі, проаналізувавши життя та творчість кожного митця, потрібно описати аудиторію, які би було цікаво читати дописи конкретного автора. Наприклад, у Лесі Українки читачами могли б бути люди, які люблять подорожувати, адже письменниця відвідала різноманітні країни, коли їздила на лікування. Також її читали б ті, хто цікавиться освітою. Відомо, що Леся написала підручник для своїх молодших сестер та братів.
4. “Написати текст”: будь-який текст мусить мати певну структуру. В соцмережі потрібно написати допис так, щоб він зацікавив читача з першого рядка, тобто почати необхідно із заголовка, який або здивує, або підніме актуальну проблему, або змусить замислитися. Основна частина тексту має бути легкою для прочитання. Тобто потрібно уникати об’єднання кількох речень в одне, використання дієприслівникових та дієприкметникових зворотів, термінів, що можуть бути незрозумілими для широкої аудиторії. Також у дописі не має бути вступних фраз, а опис потрібно використовувати лише в тих випадках, де дописувач прагне “оживити” деталі та передати емоційний фон. “Легкість” тексту забезпечує також поділ його на абзаци. Завершити текст бажано запитанням, яке викличе читачів на діалог з автором.
Запропонуйте учням написати історію з їхнього життя, огляд книги або фільму, науково-публіцистичний текст, дотримуючись структури та мети дописів.
5. “Створити рекламу”: для залучення нової аудиторії необхідно рекламувати свій профіль. Сьогодні реклама зустрічається чи не на кожному кроці. Навички піару необхідні нам навіть тоді, коли нас просять розповісти про себе на співбесіді. Учні можуть стати піар-менеджерами тих же письменників, ЦА яких вони аналізували раніше. Старшокласники обирають для себе певний текст та отримують завдання продати якнайбільше його примірників. Успішним стане той учень, за чию рекламу проголосує найбільша кількість однокласників.
Отже, за допомогою соцмереж можна розвинути в учнів такі навички як:
☑️ медіаграмотність. Вона включає в себе:
– комунікацію та етикет: знати де, коли і як писати про ті чи ті події із нашого життя, або за яких обставин висловлювати власну думку та як зробити це коректно, вміти ефективно спілкуватися та знаходити необхідну нам інформацію;
– розуміння, як працюють ЗМІ та як виявляти фейкові повідомлення;
– орієнтацію в медіасередовищі: вміти користуватися різними програмами та додатками;
– стратегічне мислення: досягати певних цілей за допомогою соцмережі. Наприклад, за допомогою блогу можна знайти роботу або отримати підвищення, або розвинути власний бізнес чи свій бренд.
☑️ мовна грамотність, що полягає у двох навичках:
– написання текстів (для кожної соцмережі існує власна структура та стиль/жарн тексту);
– володіння мовою (уникнення різного роду помилок, коректне використання слів, лаконічне та влучне висловлювання своїх думок).
Вивчення соцмереж може стати чудовим варіантом для створення інтегрованих уроків або ж проєктної діяльності.
Ефективно спрацьовують завдання створені на межі інтеграції різних предметів. З українською мовою та літературою якісно поєднується інформатика. Навики з цього предмету знадобляться, наприклад, для таких завдань як створення презентації про життя письменника або листівок на мовні теми, запис та обробка відео для імпровізованої класної TED-конференції, робота з аудіо для створення подкасту, створення коміксу або гри на тему літературного тексту та інше.
Мотивуватимуть також завдання, створені за індивідуальним підходом до кожного учня. Припустимо, учням потрібно закріпити знання з певної теми з української мови. За основу уроку можна взяти тексти на ті теми, що безпосередньо стосуються учнів (наприклад, про певний вид спорту, про сучасні фільми чи музичних виконавців, про відомих людей, якими вони захоплюються). таким чином, старшокласники не просто виконуватимуть завдання на повторення морфології чи синтаксису, вони також читатимуть цікаву для них інформацію, відкриваючи для себе щось нове.
Підсумовуючи, варто сказати про те, що мотивація – це робота обох сторін, тобто старшокласник також має докладати зусиль, аби зацікавитися предметом. Адже якби вчитель не намагався наблизити свій предмет до учня, якщо в останнього немає бажання співпрацювати, нічого не вдасться.