Блог Дистанційної школи “Джерело”

Маленька подорож у Фінляндію

Дарина Вороновська, вчитель «Центру дистанційної освіти «Джерело», 2018

Сьогодні ми чи не на кожному кроці чуємо розмови про освітній процес. Якою має бути українська освіта цьогоріч, куди ми рухаємося у сфері освіти і на кого маємо рівнятися, хто, врешті, стане джерелом нашого натхнення у позитивних та кардинальних змінах освіти в Україні. Пошук найкращих освітніх систем майже усіх приводить у казкову Фінляндію, учні та студенти якої кожного року показують чи не найкращі результати на тестуванні PISA.

У листопаді 2017 року мені трапилась нагода відвідати цю країну, завдяки освітньому стажуванню, що організувала команда Інституту міжнародної академічної та наукової співпраці (IIASC). Тиждень перебування серед фінів розширює твої погляди на життя загалом та освіту зокрема, що ти повертаєшся до своєї школи зовсім іншим вчителем. Особисто я розпочала навчальний тиждень з того, що остаточно переставила парти: не на один урок, а на весь час. Ніби така дрібниця, але ж одразу налаштовує на роботу у команді. І діти задоволені :-)

Безліч таких, здавалося б, дрібниць і становлять цілісність фінської освіти. Детально про те, чим вирізняється освіта у Фінляндії, можна прочитати у багатьох статтях та окремих книгах. Я ж розповім лише про те, що вразило мене.

Професія вчителя дуже цінується у Фінляндії. Саме тому запитання приїжджих про перевірку учителів та шкіл вищими інстанціями там виявляється дивним та безглуздим. Щоб здобути педагогічну освіту та отримати роботу вчителя, потрібно пройти неабиякий відбір. Та й надалі, щоб «втриматися» на роботі, вчитель має бути гнучким до усіх змін, які запроваджуються в освітній системі, відкритим до постійного навчання чомусь новому чи вдосконалення своїх знань. Праця у школі будується на цілковитому позитиві. Всі учителі радо діляться одне з одним своїми знаннями, ідеями, відкриттями. «Курси підвищення кваліфікації? Тобто?» - не зрозуміла нас директор школи. Такого явища, як відвідування курсів через н-ну кількість років, немає. Проте вчитель має кожного місяця шукати для себе нові можливості для вдосконалення. Іноді навіть не обов’язково виходити за межі учительської, адже там можна переглянути разом вебінари, поділитися з колегами новою методикою і одразу обговорити усі питання.

В учителя усе «під рукою». Зайшовши в будь-який клас, ви побачите на вчительському столі комп’ютер, позаду і поряд ще різні столики, шафки, полички, де вчитель зберігає усі свої матеріали. Дві, а подекуди три дошки: крейдяна, маркерна та мультимедійна. І як це все зручно! Приготуватися до уроку значно простіше, і для цього не потрібно йти додому або тягати зі собою до школи різні матеріали.

Учитель не може сам якісно навчити 20 дітей у класі, адже учням, особливо у Primary school (1-6 класи), необхідна особлива увага від вчителя на уроці. Звісно ж, що за 45 хвилин ти фізично не зможеш приділити увагу кожному, хоч як би намагалася. Саме тому у фінських школах поряд із вчителем на уроці є помічник, іноді їх двоє. Особливо вони допомагають, коли учні працюють у групах. Ще про одну цікаву річ варто сказати. Мабуть, у кожного вчителя в класі був учень чи кілька учнів, які потребували більшої уваги до себе. Так от, для гіперактивних учнів або ж учнів, які повільніше засвоюють певний матеріал, організовують окремий клас (7-8 осіб), де вже інший вчитель навчає їх, аж доки учні не будуть готові повертатися у свій основний клас.

На завершення хочеться сказати лише одну річ: наша освіта, освіта наших дітей, освітня система загалом залежать насамперед  від нас усіх. Багато з нас, учителів, м’яко кажучи, не задоволені державним стандартом. Проте хто заважає кожному з нас подавати дітям теми з цього стандарту, як смачно приготовану найпростішу страву. Чому б не вивчати правила за допомогою гри, пояснювати все через конкретні приклади, а на позакласне читання обирати сучасні художні тексти, щоб учні врешті звикли до  того, що письменники можуть бути живими, а не навпаки? Сьогодні ми поступово стаємо відкритими, починаємо розповідати одне одному про наші ідеї, адже віримо, що так зміни в освітньому процесі поширюватимуться швидше. І це чудово! Важливо лише, щоб усі, хто працює в школі, були зацікавлені у цих змінах.

Навчання учнів – це відповідальність не лише учителів, це відповідальність і батьків, і самого учня. Батьки не можуть кинути освіту своєї дитини напризволяще. Просто знайти донці чи сину хорошу школу – це ще не все. Варто цікавитись її/його навчанням весь час, показувати, що і для Вас це має велике значення. Ні, не оцінки дитини, але її успіхи, невдачі, зацікавлення. Знаючи це все, Ви зможете допомогти учителю знайти підхід до учня значно швидше. Як результат, учень почуватиме себе комфортно, зможе спокійно вчитися, бо знатиме, що у будь-який момент зможе звернутися чи до батьків, чи до вчителя. Помилка вже більше не є чимось, чого учень має боятися, оцінка – не показник розуму чи тупості. Низький бал – це лише сигнал про те, що учню потрібна допомога.

У книзі «Школа майбутнього» Кен Робінсон наводить приклад того, як навчання у конкретній школі певного округу США залежало не від державної політики, а від ситуації, що склалася у цьому окрузі. Сенс у тому, щоб держстандарт відштовхувався від того, що сьогодні потрібне нашій країні, нашому майбутньому поколінню, яке зараз навчається у школах, а не від програми минулих років, що часто написана без врахування будь-яких суспільних потреб. У цьому, як на мене, і є ще одна «фішка» освіти у Фінляндії. Переглядаючи успішність освіти у своїй країні за кілька років, соціологи звернули увагу, що серед випускників, які закінчували навчання на високі бали, були загалом дівчата, хлопці ж з року в рік свою успішність не покращували. У Фінляндії вирішили, що курс освітньої системи треба направити на те, щоб зацікавити у навчанні і студентів-хлопців. Це лише один приклад, який нам навели під час відвідування міської ради у місті Гуйтеннен. Йдеться про те, що в стандарти закладається не список літератури, не теми, які вчитель має вичитати, але найперше навички, якими учні та студенти мають володіти.

Що ж, працювати нам ще досить довго і багато! Але, врешті, ми мусимо побудувати власну освітню систему, не схожу на інші, ту, яка спрятиме розвитку саме нашої країни.

 

 

 

 

 

Автор: Дарина Вороновська

Залишити коментар
Секретаріат школи:
+38 097 770 50 30
+38 099 770 50 30
Директор школи:
+38 068 864 31 80
+38 095 551 85 79
ЗАМОВИТИ ДЗВІНОК
dist.educ1@gmail.com
skype: cdo.dzherelo
viber: +38 068 864 31 80
НАДІСЛАТИ ПОВІДОМЛЕННЯ
Україна
03134, м. Київ,
вул. Симиренка, 12, оф. 101
ЗАВІТАТИ ДО ОФІСУ
Відділення Нової пошти № 190 м. Києва, отримувач ТОВ "Центр дистанційної освіти "Джерело", телефон +38 068 864 31 80
Технічна підтримка: inform@cdo.org.ua