Блог Дистанційної школи “Джерело”

Дистанційна школа - це мрія, яка стала реальністю

Розкажіть про свій досвід навчання в традиційній школі. Що влаштовувало, а що було принципово не так?

Спостерігаючи, як росте мій син, я помітила вже в ті передшкільні роки, що традиційна школа йому не підійде. Й просто промайнула думка-мрія: аби появились такі школи, щоб дитина мала змогу навчатись вдома онлайн. Бо тільки одному Богу відомо, як це, але свого сина я не вчила ні літер ні цифр, й до школи він уже пішов, знаючи букви і цифри. В ігровій формі він це все сам вивчив, бо було цікаво, а найголовніше, без примусу та залякувань помилками, дитина мала азарт і впертість, а також ціль. Коли щось не відразу запам"ятав (там теж були своєрідні ігрові тести), доти вивчав самостійно, поки не домігся свого.

В традиційних школах недоліком було те, що червоним обводили помилку. Дитина дивилася на ту помилку, зациклювалася на ній і знову копіювала з помилкою .Якось мені трапився "метод зеленої ручки", і я вирішила докорінно змінити погляди на підкреслювання помилок. У школі дитина "протирала" штани та отримувала підкреслення червоною пастою, а вдома я вчила сама дитину, вчила сприймати хороше. Написав рядочок літер, і ті, що  найкращі виходили в нього, я обводила зеленою пастою. Дитина, дивлячись на гарні, власноруч написані літери, ще дужче заохочувалася гарно писати й не отримувала стресів від помилок, адже маленькі діти поки що саме стресом та переляком  реагують на помилку. З кожним рядком виходило все краще й краще, а рекція щодо "погано" змінилася.

Також я помітила, що легше і краще засвоює навчання блоками, що не дозволялося в школі. Бо, наприклад, любив з маленького розподіляти свій час під свої потреби і сили. Математику один день, на наступний день інший предмет і так далі. Розклад, розроблений школою, абсолютно не підходив (і думаю, що і багатьом іншим сучасним дітям не підходить для якісного засвоєння уроку), але доводилось терпіти й не мати результатів. Напревеликий жаль, я не знала і не чула навіть, що вже існують такі чудові дистанційні школи, як "Джерело", бо перевела б ще  після першого класу навчання.

Наш досвід навчання в традиційній школі має не дуже гарні спогади. Бо саме з традиційної школи почались проблеми із здоров’ям. Неякісне харчування, "сухомятка" нашвидку на перерві та інші негаразди традиційних шкіл з устарілими поглядами навчання (имхо) дали негативні наслідки і на здоров’я дитини. Суцільні заборони зробити ковток води, коли "сушить" дитину, призвело до негативних наслідків та стресів дитини, а поступово і до частих відкрапувань на лікарняному ліжку. До школи я таких клопотів не мала ніколи, бо природню потребу  маленької дитини випити чаю чи води не можна забороняти, встановлюючи режим, та дозволяти випити ковток вже тоді, коли стає погано до памороків, адже навіть на державних зустрічах, промовах, виступах перед чиновниками на столі є пляшка або склянка з водою. Також й інші проблеми сучасної традиційної школи не секрет, зокрема – булінг. Не буду займатись тавтологією проблемних питань сучасної традиційної школи, бо це вже знають всі.

Чому вирішили змінити звичайну школу на дистанційну?  В кого виникла ця ідея? Як дізналися про те, що можна навчатися онлайн?

Ідея змінити звичайну школу на дистанційну виникла у мене. Бо хотілося, щоб син вчився із задоволенням під свій особистий режим, а "ми теж так вчились і нічого, вижили" – мене не влаштовувало.

Я завжди цікавлюсь новинками, чимось сучасним та  більш корисним і завжди у пошуках якісного і хорошого. Спілкуючись  у соцмережах, маючи друзів, натрапила на інформацію про існування  дистанційної школи, а також  в друзях у мене була мама, дитина якої  вже навчалася в "Джерелі". Отримавши контакти школи та інформацію, зателефонувала до Олени Анатоліівни і узгодила зустріч-співбесіду. А традиційну школу вирішили змінити, бо за багатьма критеріями  та недоліками вона абсолютно не підходить моєму сину.

Чи були сумніви, страхи при переході на дистанційну форму навчання? Як зреагували родичі, знайомі? Відмовляли чи підтримували?

Сумнівів і страхів не було. Навпаки, була впевненість, що це те, про що ми давно мріяли, але про існування чого не знали. А після зустрічі з Оленою Анатоліївною у нас й поготів назавжди залишаться тільки теплі спогади. Такого директора я ще не зустрічала у своєму житті. Родичі підтримали,знайомі позаздрили. А відмовляли працівники традійної школи,залякуючи  всякими всячинами)).

Люди,які не хочуть змінювати свої устарілі погляди,  не сприймають сучасний плин цивилізаціїї та сучасних дітей, ніколи не зуміють навчити чогось корисного.

Чи є серед Ваших друзів або родичів ті, хто також змінив школу на дистанційну або альтернативну?

Так, серед друзів є.

Як пройшов процес адаптації до дистанційної школи? Що було легко, а що було важко? Як дитина сприйняла нову форму/методики навчання?

Процес адаптації пройшов чудово. Мабуть, і не  було до чого адаптуватися, бо ніколи не забуду, як з нетерпінням син чекав першого уроку-доступу до навчального сайту. 1-2 вересня  припали на вихідні, але сину це не заважало вже пройти якийсь урок з насолодою.

Ніколи не забуду ту радість і задоволення на його обличчі. І коли дитина сама рветься пройти урок, незважаючи, що неділя і можна  сьогодні погуляти, а достатньо і завтра лиш зайти на урок, я остаточно впевнилася у правильному виборі школи. Бо коли дитина пише вчителям: "Люблю Вас", або після найпершого спілкування-знайомства з вчителькою зарубіжної літератури Іриною Володимирівною в чаті (щось уточняв) сказав мені: "Мам, це буде класна вчителька", я не  маю ніяких сумнівів.

Про нашого куратора Тетяну Драгошевну – це найцінніший скарб, який  тільки може бути. Ну  і про всіх інших вчителів теж тільки все най-най. Сама форма методики дуже йому подобається.

Як змінилося Ваше життя (родини) після переходу до нашої дистанційної школи? І чи змінилося взагалі?

Життя змінилося в найкращий бік, бо це був перший  навчальний рік, коли мою дитину не відкрапували (тьфу тьфу)).

Розкажіть, як дитина організовує свій день? Чи вдалося подружитися з тайм-менеджментом?

Як я уже вище казала, він з маленького планував свій день (коли гратися, коли малювати хоче і т.д), то навчаючись в "Джерелі" переробив розклад під свої можливості і планує  весь день, що полегшує йому навчання.

Які індивідуальні плюси та труднощі навчання дистанційно?

Плюсів багато, мінусів не помітила. Плюси – це, насамперед, чудові вчителі, без устарілих поглядів, які  своїми відгуками про  ведення зошита або інших робіт ще дужче налаштовували та надихали, що виробило впевненість у собі, а не сумніви. Тому і не дивуюся, коли спілкуючись з вчителями,син каже їм: "Люблю вас". Розробивши свій власний розклад, син знайшов більше часу на свої ідеї, хобі, додаткові заняття, прогулянки, тощо, бо у традиційній школі бракувало часу просто почитати цікаву книжку. Зранку до ночі на уроках. Прийшовши додому, вночі ще мусив виконувати купу завдань та заповнювати додаткові безглузді зошити, і т.п. Ну і найголовніший і найважливіший плюс – це здоров’я, бо гармонійне навчання із задоволенням під свій власний темп – це велике щастя.

Це перший навчальний рік, коли ми уникли лікарень та крапельниць. Плюс – якщо з’явилася втома абощо, то дитина не сидить примусово  і не рухаючись. Бо раніше – не маючи змоги піти додому, треба було конче і  насилу виконувати контрольну роботу. Який результат буде, якщо дитина виконує її виснажена? Тут вчителі завжди попереджають не перевтомлюватися, а відпочивати. А який результат, коли дитина виконує завдання з повними силами, відпочивши і виспавшись?

У дистанційній школі контрольну дитина виконує тоді, коли відчуває, що готова, без втоми та переляку. А про  вірші напам"ять? Прийшовши втомленим з школи  не відпочиває та набирається сил на наступний день, а мордується ввечері, бо треба, щоб на завтра все визубрив, а інакше погана оцінка в журнал. Про недоліки зубрьожки всім відомо. Зараз ми маєм змогу спокійніше, іншим методом вивчити вірш напам"ять. Ще є купа іших плюсів, про які одразу й не пригадаєш.

Чи вистачає дитині спілкування з однолітками? Які нові хобі або інші цікаві заняття з’явилися у дитини, коли вона перейшла до дистанційної школи?

Вистачає. Хобі – любить кулінарію і часто-густо ми разом щось робимо. Також декупаж любить. Навіть зробив вазочки на замовлення для кафе і отримав платню. А ще подорожувати та фотографувати обожнює.

Чи відвідує Ваша дитина денні заняття/гуртки/клуби (спорт, мистецтво, будь-яка інша профілізація)?

Займався боксом, але з деяких  причин залишили.  Зате самостійно шукає та вивчає додаткову інфрмацію щодо ПК. Подобаються йому наукові дослідження. Сам шукає інформацію та робить висновки. Також практикує дудлінг.

Що хотіли б побажати/порадити дітям та батькам, які тільки приймають рішення про перехід до дистанційної школи?

Не боятися приймати рішення, не боятися нового в житті і не слухати нікого, а спостерігати за дитиною і робити те, що підкаже серце. Тоді ніколи не помилитесь. Бо не спробувавши, неможливо казати, яке воно і чому воно таке. Я бажаю всім мудрості. Бережіть і любіть дітей, і вони обов’язково вам віддячать.

Автор: Юлія Супрун, Оксана Веселка, Дарина Куц

Залишити коментар
Секретаріат школи (8:00-17:00):
+38 097 770 50 30
+38 099 770 50 30
Директор школи (10:00-18:00):
+38 068 864 31 80
+38 095 551 85 79
Помічник директора з організаційних питань Альтернативних закладів (10:00-18:00)
+38 067 456 17 11
ЗАМОВИТИ ДЗВІНОК
dist.educ1@gmail.com
skype: cdo.dzherelo
viber: +38 068 864 31 80
НАДІСЛАТИ ПОВІДОМЛЕННЯ
Україна
03134, м. Київ,
вул. Симиренка, 12, оф. 101
ЗАВІТАТИ ДО ОФІСУ
Відділення Нової пошти № 190 м. Києва, отримувач ТОВ "Центр дистанційної освіти "Джерело", телефон +38 068 864 31 80
Технічна підтримка: support@cdo.org.ua