Блог Дистанційної школи “Джерело”

Дистанційна освіта очима вчителя

Цікаво, як вважають вчителі, чому саме дистанційна освіта? Ось думки завжди усміхненої вчительки англійської мови Оксани Леонідівни.

Якому типу навчання Ви надаєте перевагу: традиційному чи дистанційному? Чому?

Скажу чесно, що в школі я була не найкращим учнем. Це не через те, що я не хотіла вчитися (я вчилася, просто не так вже й старалася), а все тому що мені дуже і дуже не подобалася система навчання, яка в ті часи була в основі звичайнісіньких шкіл. Пройшов час, а наша освітня система зовсім не змінилася: все і всі частини цієї «махіни» просто поставили собі за мету руйнувати особистість дитини ще з першого класу. Коли на початку 2015 року я познайомилася з нашим директором Оленою Анатоліївною, я зрозуміла, що ось воно, новий напрям, щось свіженьке і зовсім не помилилася. Коли я почала готувати та завантажувати уроки в нашу навчальну систему – я зрозуміла, що ось так би я хотіла навчатися ще тоді в мої шкільні роки, адже я могла б обирати свій темп, вчити в першу чергу те, що мені до вподоби, мати вчителів, які поважають особистість кожного учня. І так, до речі, я спробувала навчатися в нашій системі: відвідувала курс української мови минулого року, щоб освіжити знання, а цього року націлена на біологію, планую другу вищу освіту отримувати. Тому для мене ОДНОЗНАЧНО дистанційна освіта фаворит, але зважаючи на мою любов до людей навкруги з обов’язковими особистими зустрічами між учнями та вчителями, правда ж, це цікаво побачити, як виглядає твій учень/вчитель/однокласник?

 З якими труднощами Ви, як учитель, зіткнулися під час роботи у сфері дистанційної освіти?

В першу чергу, я зіткнулася з непорозумінням. Багато батьків наших учнів розказують, що бабусі/дідусі/друзі не сприймають «неходіння до школи», в мене було так само: моє оточення дуже і дуже дивувалося, а дехто і скептично ставився до мого «неходіння на роботу», ну як неходіння, просто раз на місяць – це не рахується :D . Але тим не менш, коли всі дізнавалися, де я працюю, яким чином зараз можна навчатися та ще й отримати атестат державного зразка, одразу були вражені та задавали безліч питань. Загалом труднощі є в кожній роботі. На мою думку, основна проблема – це те, що спершу учням та батькам важко перебудуватися і налаштувати себе на те, що вже ота страшна, жахлива школа позаду, а вони вже тут – в новому, цікавому та незвіданому. Кажуть, що звичка у людини формується за 21 день, але не у випадку дистанційної освіти, тут все дуже індивідуально, адже треба ввійти в свій ритм, розподілити свій час, своє життя, поставити свої цілі. Комусь досить і 21 дня, а комусь і року-двох замало і не через важкість системи (вона дуже і дуже проста), не через комп’ютерні захоплення та інші різні «відволікалочки», а через «освітній бар’єр», адже багато дітей приходять до нас після зневаги вчителів, після булінгу однокласників, їм важко знову довіритися, їм важко сприймати, що вчителі – це не монстри, що однокласники – це позитивні люди, це дійсно особистості… Ось тут певно і труднощі, коли вже все-все-все перепробував: і так підійти, і так, і так, а фідбеку нуль, але... Ще все попереду, тому не вішаємо носики і не опускаємо руки ;)

 Які переваги та можливості, на Вашу думку, відкриває як для вчителів, так і для дітей дистанційна освіта?

Для вчителів – це завжди бути в тонусі, адже зараз стільки всього новенького з’являється в освіті: постійні зміни програм, підручників, методів викладання, можливостей постійно розвиватися. А ще безліч вільного часу, ну як безліч, з кожним днем у нас все більше учнів, але все ж таки у нас відсутня оця от паперова бюрократія, яка притаманна звичайним школам, ну, звісно ж, окрім заповнення паперових журналів, куди ж без них, ми ж в Україні живемо все ж таки ;) А от для дітей – охххххххх, де мої шкільні роки. Для дітей – це маса можливостей, це змога відкривати себе, пробувати себе, йти до своїх цілей. Також за допомогою нашої дистанційної освіти більшість дітей стають с а м о с т і й н и м и: вони самі планують свій день, графік виконання робіт, свої хобі, свої спортивні заняття. Ви ж знаєте, що нове покоління ‘z’ не сприймає вчителя вже як «гуру освіти», для них вчитель – це той провідник, який допомагає сортувати в голові оту енну кількість сторінок Wikipedia та Google Search. Тому діти нового покоління і люблять дистанційну освіту, оскільки у них більше нема над головою вчителя, який виїдає їм ложкою мозок щодо того, шо йому особисто не подобається. Прийшов час тьюторів, що дуже і дуже імпонує поколінню центеніалів.

 Які позитивні зміни в успішності учнів Ви вже встигли помітити? Чи краще учні засвоюють матеріал, навчаючись дистанційно (= самостійно)?

Більшість учнів покращують свої знання, успішність, адже ми не дивимося, як у школі: оооо, у Іванова 4 бали з математики, поставлю я йому 4 бали і з англійської. Ми даємо учневі розкритися, так, у деяких з усіх предметів покращується успішність, в інших – з тих, з якими вони планують іти по життю, можуть навіть бути такі провали, як фізика - 12, українська мова – 6. У нас дуже свідомі учні та батьки, отож вони знають, в якому «графіку успішності» їм варто рухатися, адже все більше і більше в тінь йде принцип «головне оцінка, а не знання». Так, буває і таке, що дитина починає «забивати» на навчання і успішність сповзає, в основному це десь 9-10 класи, особисто в моєму класі, де я куратор, таке було, але не варто панікувати, на наших любих центеніалів дуже і дуже позитивно впливає фраза «ну то певно варто повернутися до традиційної школи». Були й такі… Але таких одиниці, адже всі наші учні починають любити та цінувати свободу свого навчання :)

Як Ви вважаєте, чому сприяє дистанційна освіта загалом у світі та в Україні зокрема?

Я думаю, що дистанційна освіта змінює світ. На Заході дистанційна освіта та home-schooling – це давно вже не новина, там можна тільки відслідковувати позитивні тенденції, для них навчатися дистанційно – це як нам в магазин за хлібом сходити. Як я вже казала раніше, дистанційна освіта – це саме той новий формат навчання, який потрібен зараз в наш час технологій. Це ж уявіть тільки: сидиш такий на Марсі, ще не побудували школу, а вчитися треба, зайшов в систему і навчайся собі на здоров’я ;)

Нам тільки варто брати приклад, що наша школа успішно робить. А ще б було б непогано брати приклад на законодавчому рівні, вносити зміни та нарешті прийняти/зробити/доробити Закон про дистанційну освіту, адже ця форма навчання неабияк відрізняється від стандартної, хоча й ведуться обидві за однаковими програмами та нормами.

І так, я завжди казала, кажу і буду казати: найцінніший наш ресурс – це час. А тому не варто просиджувати цей час в традиційних школах без особливого результату з вічними невдоволеннями, нервами, поборами (це вже зовсім окрема тема). Цінуйте свій час, цінуйте час своїх дітей. Ви тільки уявіть, наскільки ж зміниться ваше життя та життя вашої родини, якщо замість сидіння по 2-3 години з дитиною після роботи над уроками, ви будете разом проводити час, вчитися, радіти, сміятися та просто цінувати ці хвилинки, яких так часто не вистачає нам з нашими близькими …

Веселка Оксана Леонідівна, Вчитель англійської мови Дистанційної школи «Джерело»

Інтерв’ю підготували Вороновська Дарина Ігорівна, Боровцова Єлизавета Валеріївна

Коментарі
Михайло 20.09.18 - 18:45:38
Цікава, змістована стаття. Розкрит сучасний погляд на систему навчання і взагалі на сьогодення.
Залишити коментар
Секретаріат школи (8:00-17:00):
+38 097 770 50 30
+38 099 770 50 30
Директор школи (10:00-18:00):
+38 068 864 31 80
+38 095 551 85 79
Помічник директора з організаційних питань Альтернативних закладів (10:00-18:00)
+38 067 456 17 11
ЗАМОВИТИ ДЗВІНОК
dist.educ1@gmail.com
skype: cdo.dzherelo
viber: +38 068 864 31 80
НАДІСЛАТИ ПОВІДОМЛЕННЯ
Україна
03134, м. Київ,
вул. Симиренка, 12, оф. 101
ЗАВІТАТИ ДО ОФІСУ
Відділення Нової пошти № 190 м. Києва, отримувач ТОВ "Центр дистанційної освіти "Джерело", телефон +38 068 864 31 80
Технічна підтримка: support@cdo.org.ua