Блог Дистанційної школи “Джерело”

Урок відповідальності

За кілька тижнів в Україні розпочнуться шкільні літні канікули. Тисячі учнів упродовж трьох місяців отримають можливість самостійно розпоряджатися власним часом. Як використають вони це право? Зрозуміло, що багато тут залежить від родинних традицій та відповідальності батьків, однак не викликає сумнівів, що для значної частини дітей першим другом та співрозмовником у ці дні стане саме... телевізор. Позмагатися з ним можуть хіба що Інтернет та комп’ютерні ігри. Які моделі поведінки учні побачать на екрані? Чи є в ефірі українських телеканалів якісні просвітницькі й розважальні програми для дітей? Чи мусить ТБ підготувати спеціалізовані програми для молодшої аудиторії, присвячені темі Другої світової війни? Якими вони мають бути? Про все це, а також про власні телесмаки — в коментарях вітчизняних освітян.

«В ЕФІРІ НЕ ВИСТАЧАЄ НАУКОВО-ПОПУЛЯРНИХ ПРОГРАМ ДЛЯ ПІДЛІТКІВ»

Валерій РИЖКОВ, вчитель історії, Київська дитяча академія мистецтв, в минулому — один із редакторів програми «Найрозумніший» («1+1», «Інтер», «Україна»):

— На мою думку, телебачення сьогодні тяжіє до появи нішевих каналів — спортивних, науково-популярних, релігійних тощо. У зв’язку з цим універсальні мовники опинилися у дещо дивній ситуації. Вони намагаються догодити всім, а в результаті — не вдається сподобатися нікому.

На українських каналах сьогодні не вистачає науково-популярних програм для підлітків та дітей, пізнавальних мультфільмів тощо. На жаль, телеменеджери здебільшого переконані, що такий контент, на відміну від, наприклад, музичних конкурсів, не може бути рейтинговим. Водночас програма «Найрозумніший» свого часу спростувала цей стереотип. Вона «брала» високі рейтинги, бо завдяки своєму компромісному формату задовольняла потреби різних категорій глядачів: дівчата дивилися на хлопчиків, хлопчики — на дівчат, бабусі й дідусі із замилуванням спостерігали за розумними дітками, а батьки дивилися програму разом із власними дітьми. На жаль, ТБ в Україні — збиткове. Це — «іграшка» в руках олігархів. Саме тому свого часу програма зникла з ефіру — вона виявилася надто дорогою. Унікальна редакція, яка могла б створювати інтелектуальні ігри будь-якого формату, а також ціла бібліотека напрацьованих матеріалів, опинилися без роботи.

Дитяча телеаудиторія нині гостро потребує різних загальноукраїнських акцій, конкурсів — спортивних, мистецьких, інтелектуальних. Діти з різних регіонів мають їздити в гості одне до одного й спілкуватися. На жаль, програм схожого формату в ефірі вітчизняних телеканалів за часів незалежності майже не було. Зрозуміло, що такий контент потребує якісної й талановитої режисури — інакше глядач просто не буде дивитися.

Нині в Україні започатковують нові традиції відзначення пам’ятних днів, пов’язаних з історією Другої світової війни. Водночас спеціалізованих телепрограм для шкільної аудиторії, у яких висвітлювалися б ці теми, майже немає. Події тих років сьогодні дуже далекі навіть для мого покоління, для дітей — тим паче. Історію загалом непросто актуалізувати, але це можна зробити, зокрема через історії конкретних родин. Зрозуміло, що тут потрібна своя, українська позиція. Її необхідно впроваджувати спокійно, без надриву. Друга світова була жахливою трагедією для українців, і наші діти мають про це знати. Залишати цю тему на самоплив не можна. Тією чи іншою мірою шкільна історія завжди залишається тенденційною, але при цьому її має бути спрямовано в бік порозуміння й миру. Найгірший приклад — це підхід, який застосовують у Росії. В його рамках завдяки пафосу та героїзації навіть програшну для Росії Кримську війну майже вдалося показати як тріумф. Натомість західноєвропейські підручники констатують, що ця війна за великим рахунком була імперіалістичною для обох сторін й розповідають про Флоренс Найтінгейл, яка рятувала поранених. Все залежить від акцентів. Шкільна історія має приділяти увагу не військовим аспектами, а жертвам й водночас виявам гуманізму, благородства. Саме такий підхід хотілося б побачити і на екранах.

Джерело: http://day.kyiv.ua/

Залишити коментар
Секретаріат школи:
+38 097 770 50 30
+38 099 770 50 30
Директор школи:
+38 068 864 31 80
+38 095 551 85 79
ЗАМОВИТИ ДЗВІНОК
dist.educ1@gmail.com
skype: cdo.dzherelo
viber: +38 068 864 31 80
НАДІСЛАТИ ПОВІДОМЛЕННЯ
Україна
03134, м. Київ,
вул. Симиренка, 12, оф. 101
ЗАВІТАТИ ДО ОФІСУ
Відділення Нової пошти № 190 м. Києва, отримувач ТОВ "Центр дистанційної освіти "Джерело", телефон +38 068 864 31 80
Технічна підтримка: inform@cdo.org.ua